звертатися — [звеирта/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
звертатися — звернутися (спрямовувати свої слова, свою мову до кого н.), о(б)зиватися, о(бі)зватися, окликатися, окликнутися, у[в]даватися, у[в]датися, апелювати … Словник синонімів української мови
звертатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
питати — а/ю, а/єш, недок. 1) кого – чого, в кого, також із додатковим реченням і без додатка. Звертатися до кого небудь із запитанням, бажаючи дізнатися про щось, з ясувати що небудь; ставити питання (у 1 знач.). || Викликати учня відповідати урок,… … Український тлумачний словник
запитувати — ую, уєш, недок., запита/ти, а/ю, а/єш, док. 1) Звертатися до когось із питанням про кого , що небудь; питати. || Викликати учня до дошки для перевірки його знань. 2) Звертатися до якої небудь установи, організації і т. ін. з вимогою, проханням… … Український тлумачний словник
промовляти — я/ю, я/єш, недок., промо/вити, влю, виш; мн. промо/влять; док. 1) перех. і без додатка, рідко неперех. Говорити, проказувати що небудь уголос, часом звертаючись до когось; усно висловлювати думки. || до кого – чого. Адресувати кому , чому небудь… … Український тлумачний словник
просити — прошу/, про/сиш, недок. 1) перех. і неперех., кого, у кого що, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о чім, об чім, діал. о що. Звертатися з проханням до кого небудь, домагатися чогось; спонукати кого небудь зробити, виконати щось. || з інфін.… … Український тлумачний словник
кричати — 1) (видавати крик), ячати; репетувати, дертися, дратися, перериватися; горлати, горланити, горлопанити, ґвалтувати (на все горло); лементувати, лементіти, голосити (перев. із плачем); вищати, верещати (пронизливо, різко); зойкати, йойкати (від… … Словник синонімів української мови
адресуватися — у/юся, у/єшся, недок. і док. 1) заст. Звертатися особисто чи листовно до кого небудь, кудись. 2) Пас. до адресувати 2) … Український тлумачний словник
апелювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док. 1) юр. Оскаржувати яку небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію. 2) перен. Звертатися до кого , чого небудь за підтримкою, порадою; посилатися на чий небудь авторитет … Український тлумачний словник